На відчай душі. Скотт Е.

Джона Флетчер втрачає час. Він знає, що його становище безнадійне, й поклявся прожити на повну ті кілька місяців, що в нього залишилися. У його планах — відвідати відкриття своєї скляної інсталяції в престижній галереї і аж ніяк не закохуватися в дику рок-музикантку, яка знепритомніла на його дивані.

Жоден із них не очікує того глибокого зв’язку, який між ними виникне, і того, як швидко він може перерости з дружби у щось більше. У щось чисте, глибоке й таке, що змінює життя. Щось таке ж крихке, як скло, — і вони обоє знають, що воно неодмінно розіб’ється, хай як би не намагалися його втримати.