|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
3
Нормальні люди. Руні С.
Немає в наявності
Артикул: 162831
280 грн
%
Увійти для відображення накопичувальної знижки
Повідомити, коли з'явиться
Увійдіть на сайт щоб
додати товар до списку очікувань
додати товар до списку очікувань
Опис
Видавництво: Видавництво Старого Лева Обкладинка: Тверда Кількість сторінок: 312 Рік: 2020 ОПИС: У школі Маріанна з Коннеллом вдають, наче не знають одне одного. Він — популярний та улюблений усіма, вона — самотня дивачка, з якої відкрито насміхаються. Однак між ними виникає дивовижний зв’язок, який вони вирішують тримати в таємниці і який відтоді назавжди змінює їхні життя. Пізніше, у дублінському коледжі, Маріанна впевнено вписується у тамтешнє товариство, а Коннелл незграбно шукає своє місце серед столичної богеми. За роки навчання вони постійно кружляють одне довкола одного, то віддаляються, то зближуються, але все одно між ними лишається щось, що неймовірним чином притягує їх одне до одного. Поміж іншими стосунками, Маріанниним потягом до саморуйнування, Коннелловою депресією вони випробовують, як далеко можуть зайти у своєму прагненні бути просто собі нормальними людьми і врешті — несподівано врятувати одне одного.
Характеристики
| Видавництво | Видавництво Старого Лева |
|---|---|
| Жанр | Проза |
| Автор | Саллі Руні |
| Обкладинка | Тверда |
| Мова | Українська |
| Кількість сторінок | 312 |
Поширити у соцмережах
Поширити
Поширити
Поширити
Відгуки 1
Саллі Руні «Нормальні люди»
Друга книга Саллі, котра знов підкорила мене. Я не знаю як, але феномен «Саллі Руні» захоплює настільки, що хочеться читати її книжки, вони затягують і поглинають. «Нормальні люди» — чудовий роман про життя та кохання. Його прояви й реакцію людей. Це інша форма, не типова для більшості. Але тому твори Саллі так подобаються, чи не так?
с т и л ь
Фірмовий стиль Саллі — фішка її книжок. Діалоги переплітаються зі словами автора, але ти без проблем розумієш і це не завдає клопоту. Легко, невимушено, просто, по-людськи, без всього зайвого. Ти знов стаєш спостерігачем чужого життя. Цього разу двох людей: жінки й чоловіка. Роки проносяться сторінками, але, здається, ти не пропускаєш нічого важливого.
Кінцівка з відкритим фіналом, що типово для Саллі. Життя ж не закінчується хеппі кедом завжди? Так і «Нормальні люди» продовжаться, але цю історію ми вже не зможемо прочитати, а зможемо лише здогадуватися, що буде далі.
с ю ж е т
Школа. Коннелл популярний, Маріанна дивакувата ботанка. Вони перетинаються лише в її домі, коли Коннелл забирає матір, котра працює прибиральницею. Там вони і можуть розмовляти. В школі це табу — вони надто різні, не можна щоб їх бачили разом. Від розмовників вони поступово перетворюються на коханців. Маріанна дозволяє замовчувати їхні стосунки. Коннелл просто боягуз.
Коледж. Ролі змінюються: Маріанна популярна, Коннелл самітник, котрому важко заводити знайомства. Випадкова зустріч і ось вони вже знову друзі, котрі з часом знов опиняються в одному ліжку. Але їхні стосунки ніяк не можна назвати стосунками.
Вона свободолюбива й думає, що й Коннеллу це потрібно. А він дозволяє їй так думати.
Весь час вони друзі, але нічого більше. Хоча могли б бути більшим, якби не боялись говорити про свої почуття.
щ о я д у м а ю
Їхня проблема в тому, що вони завжди думають один за одного. Замість того аби спитати думки щодо тієї чи іншої ситуації, вони їх додумуються самі. Що відрізняється від реальності. Ніхто з них не вміє відверто говорити про свої почуття один до одного, незважаючи на всю прямолінійність. Отак і живуть більшість людей, не маючи того щастя, яке б могли мати.
У Маріанни подвійні стандарти. Вона засмучується, коли дізнається, що Коннел зустрічається з іншою. В той час, як сама зустрічається з Джеймі. Вони обоє намагаються побудувати стосунки з іншими, коли б мали будувати один з одним.
Чорт, та скажіть вже слова кохання впевнено, аби сумнівів не залишилось.
Історія нормальних-ненормальних людей, в котрій моментами впізнаєш себе. Історія звичайна, але драматична. Така історія могла б трапитися з однокласником чи знайомою подруги. Вона реальна, а від того стає привабливішою. Без фанатизму та вуалізму.
Кінець додумую сама.
Друга книга Саллі, котра знов підкорила мене. Я не знаю як, але феномен «Саллі Руні» захоплює настільки, що хочеться читати її книжки, вони затягують і поглинають. «Нормальні люди» — чудовий роман про життя та кохання. Його прояви й реакцію людей. Це інша форма, не типова для більшості. Але тому твори Саллі так подобаються, чи не так?
с т и л ь
Фірмовий стиль Саллі — фішка її книжок. Діалоги переплітаються зі словами автора, але ти без проблем розумієш і це не завдає клопоту. Легко, невимушено, просто, по-людськи, без всього зайвого. Ти знов стаєш спостерігачем чужого життя. Цього разу двох людей: жінки й чоловіка. Роки проносяться сторінками, але, здається, ти не пропускаєш нічого важливого.
Кінцівка з відкритим фіналом, що типово для Саллі. Життя ж не закінчується хеппі кедом завжди? Так і «Нормальні люди» продовжаться, але цю історію ми вже не зможемо прочитати, а зможемо лише здогадуватися, що буде далі.
с ю ж е т
Школа. Коннелл популярний, Маріанна дивакувата ботанка. Вони перетинаються лише в її домі, коли Коннелл забирає матір, котра працює прибиральницею. Там вони і можуть розмовляти. В школі це табу — вони надто різні, не можна щоб їх бачили разом. Від розмовників вони поступово перетворюються на коханців. Маріанна дозволяє замовчувати їхні стосунки. Коннелл просто боягуз.
Коледж. Ролі змінюються: Маріанна популярна, Коннелл самітник, котрому важко заводити знайомства. Випадкова зустріч і ось вони вже знову друзі, котрі з часом знов опиняються в одному ліжку. Але їхні стосунки ніяк не можна назвати стосунками.
Вона свободолюбива й думає, що й Коннеллу це потрібно. А він дозволяє їй так думати.
Весь час вони друзі, але нічого більше. Хоча могли б бути більшим, якби не боялись говорити про свої почуття.
щ о я д у м а ю
Їхня проблема в тому, що вони завжди думають один за одного. Замість того аби спитати думки щодо тієї чи іншої ситуації, вони їх додумуються самі. Що відрізняється від реальності. Ніхто з них не вміє відверто говорити про свої почуття один до одного, незважаючи на всю прямолінійність. Отак і живуть більшість людей, не маючи того щастя, яке б могли мати.
У Маріанни подвійні стандарти. Вона засмучується, коли дізнається, що Коннел зустрічається з іншою. В той час, як сама зустрічається з Джеймі. Вони обоє намагаються побудувати стосунки з іншими, коли б мали будувати один з одним.
Чорт, та скажіть вже слова кохання впевнено, аби сумнівів не залишилось.
Історія нормальних-ненормальних людей, в котрій моментами впізнаєш себе. Історія звичайна, але драматична. Така історія могла б трапитися з однокласником чи знайомою подруги. Вона реальна, а від того стає привабливішою. Без фанатизму та вуалізму.
Кінець додумую сама.