Що приховує Серпанок. Вудз Г.Л.

Майже 400 років Серпанок захищав нас від фейрі з Альфгейму. З їхнім зникненням ми викорінили занепад та гріх і тепер виживали під пануванням нових богів, які прославляють доброчесність. Усе своє життя я доглядала сади біля кордону між нашими королівствами, і мене притягувало до цієї мерехтливої магії, немов метелика до полум’я. Потім ми гинули від їхніх мечів. Усе змінилося того дня, коли зруйнувався Серпанок, впускаючи фейрі у наш світ знову. Фейрівська магія позначила тих, кого вони хотіли забрати із собою. Проте вартові Туману, які боронять Нотрек, переб’ють нас усіх, перш ніж дозволять фейрі схопити нас. Залишалося тільки тікати від усього того, що я колись знала, якщо хотіла дожити до свого двадцять першого дня народження як вільна жінка. Тепер вони вимагатимуть те, що належить їм. Калем урятував мене від «Дикого полювання» до того, як їм удалося мене схопити. Він — мічений втікач, що міг протистояти їм так, як не могла я. Наш зв’язок міцнішав від хиткого союзництва до всепоглинальної пристрасті, поки навколо снували фейрі й зло підкрадалося дедалі ближче. Поки на шальках терезів перебувало моє життя, він — усе, чого я не повинна була жадати, те задоволення, яке я не могла собі дозволити. Проте я не здатна триматись осторонь, навіть коли на кону є дещо цінніше. Моє серце.