Та, що стала сонцем. Паркер-Чан Ш.

У вимученому голодом селі, на курній жовтій рівнині, дітям з однієї сім’ї прорекли дві долі. Хлопчик стане величним. Дівчинка стане ніким. 1345 рік, Китай перебуває під жорстоким монгольським гнітом. Для голодних селян з Центральних рівнин велич – це щось з легенд. Коли восьмому синові Чу Чонґба пророкують велич, всі дивуються, як це можливо. Доля стати ніким, яку пророкують розумній та кмітливій другій доньці, з іншого боку, нікого не дивує. Коли нападають бандити, двоє дітей залишаються сиротами, і саме Чу Чонґба поринає в зажуру і гине. Щоб уникнути власної фатальної долі, дівчинка використовує братове ім'я, щоб увійти до храму юним послушником. Там, підживлювана бажанням вижити, Чу розуміє, що готова на все, неважливо, наскільки підле, щоб сховатися від власної долі. Коли святиню знищують, бо монахи підтримують повставнців, Чу використовує цей шанс, щоб створити нове майбутнє – велич, втрачену її братом.